|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Сидера́ти (зелені добрива) - рослини, що швидко набирають зелену масу, їх скошують і закладають у ґрунт або залишають на його поверхні для захисту верхнього шару, а коріння сидератів, розташоване в землі, перегниваючи, служить збагаченню ґрунту і підґрунтя. Ці рослини своєю потужною надземною частиною пригнічують ріст бур'яну і захищають верхній шар ґрунту від сонячних променів. Потужне коріння сидератів не дозволяє бур'янами добувати собі харчування, крім того, вони добре розпушують землю, а після відмирання покращують водопроникність, водоутримуючу здатність та аерацію ґрунту.
Зазвичай, сидерати вирощуються в окремий період часу, а потім проорюються та змішуються з ґрунтом. Назва походить від латинського «sidera», що означає «зірка, яка отримує силу з неба».
Головна перевага вирощування сидератів полягає в природному процесі, який безпечно відновлює виснажену землю всього за кілька місяців. Крім того, зелену частину таких культур можна скосити і використовувати як мульчу. В цьому процесі є всього одна засторога - потрібно скосити сидерати до або під час цвітіння, інакше вони можуть засмітити ділянку своїм насінням.
Кожна сидеральна культура має свої особливості. До прикладу, якщо стоїть завдання збагатити ґрунт азотом, відновити баланс мікроелементів і структурувати його, найкраще підійдуть бобові сидерати, такі як люпин, горох, люцерна, кінський біб, конюшина. Бобові створюють сприятливі умови для харчування бактеріям, що сприяє підвищенню мікробіологічної активності ґрунту та, відповідно, родючості. Збільшити вміст калію в ґрунті і пригнітити бур’яни допоможуть злакові сидерати, як озиме жито, овес. Джерелом фосфору і сірки є сидерати з родини Капустяних як гірчиця біла, ріпак, олійна редька та свиріпа. Крім того, капустяні сидерати допоможуть позбутися небажаних бур’янів у посіві наступної культури, а озимий ріпак сприяє наповненню ґрунту гумусом.
Злакові сидерати(Жито, Овес.) стануть в нагоді, якщо треба:
- збільшити кількість калію в ґрунті;
- пригнітити бур’яни;
- розпушити землю.
Капустяні сидерати (Гірчиця, Редька олійна, Суріпиця , Ріпак) використовують для збагачення ґрунту фосфором і сіркою. Вони переводять фосфор з недоступної форми в доступну для рослин.
Бобові (Вика, Люпин білий) служать для:
- збагачення ґрунту азотом;
- структуризації землі;
- є природнім замінником селітри.
ВИРОЩУВАННЯ СИДЕРАТІВ ЛІТОМ
Це гарний спосіб поліпшити стан і відновити структуру ґрунту на ділянці, яка в поточному році не використовується. Навесні висаджують сидерати, які мають властивість відростати після скошування, і протягом літа періодично косять їх, намагаючись встигнути до початку бутонізації, оскільки саме молоді пагони містять максимальну кількість корисних речовин, та й перегнивають вони набагато швидше.
ПОСІВ СИДЕРАТІВ ВОСЕНИ
Найчастіше в цю пору сіють гірчицю і жито. Строки посадки озимих сидератів приблизно однакові: насіння сидератів сіють відразу після збирання овочів - у самому кінці літа або на початку осені. Гірчиця зростає до самої зими і зеленою йде під сніг.
Гірчиця ефективна проти парші картоплі, але діє як профілактичний засіб, а не лікування, шляхом пригнічення розвитку грибкових хвороб у ґрунті під час вегетації.. Її як сидерат висівають після збору врожаю, щоб оздоровити ґрунт та підвищити його родючість, що створює несприятливі умови для збудників парші.
Як гірчиця допомагає проти парші:
-
Пригнічує грибок:
Гірчиця містить ефірні олії та має фітонцидні властивості, які допомагають пригнічувати розвиток грибкових інфекцій, включаючи паршу.
-
Збагачує ґрунт:
Розкладаючись, зелена маса гірчиці слугує зеленим добривом, покращує структуру ґрунту, а також створює сприятливі умови для корисної ґрунтової мікрофлори, що опосередковано знижує рівень патогенів.
Коли і як застосовувати гірчицю:
-
Як сидерат:
Найкращий спосіб застосування – посів гірчиці як сидерату після збирання картоплі. Це дозволяє оздоровити ґрунт на наступний сезон.
-
Під час посадки:
Досвідчені аграрії посипають грядку гірчицею (порошком або насінням) перед посадкою картоплі та поливають землю водою, щоб створити захист від грибкових інфекцій.
Важливі нюанси:
-
Профілактика:
Гірчиця є профілактичним засобом, тому її застосування не замінить хімічні фунгіциди, якщо парша вже сильно вразила бульби.
-
Стійкість ґрунту:
Вирощування гірчиці як сидерату допомагає створити більш стійкий до хвороб ґрунт, що є важливим елементом боротьби з паршею в довгостроковій перспективі.