Огірок найкраще росте й плодоносить на родючих, добре текстурованих, теплих ґрунтах з рівнем pH від 5,5 до 6,5.
На ґрунтах із рівнем pH менше 5,5 можуть виникнути проблеми з доступністю деяких поживних речовин, особливо P, K, Ca, B, і Mo. З іншого боку, при вирощуванні на лужних ґрунтах (з рівнем pH вище 7,5) можуть з'явитися симптоми дефіциту B, Cu, Fe, Mn, P та Zn.
Огірок погано росте й плодоносить у свіжовапнованому ґрунті.
Потреби огірка в поживних речовинах
|
Макроелементи
|
N
|
P2O5
|
K2O
|
MgO
|
CaO
|
S
|
|
Макроелементи (кг/т)
|
1,6-1,8
|
1,4-1,8
|
2,8-3,2
|
0,5-0,8
|
2,5-3,5
|
0,4-0,5
|
|
Мікроелементи
|
B
|
Cu
|
Mn
|
Mo
|
Zn
|
Fe
|
|
Мікроелементи (г/т)
|
5-8
|
1-3
|
10-30
|
0,1-0,2
|
10-30
|
10-20
|
Симптоми дефіциту макро- і мікроелементів у вирощуванні огірків.
Азот - Ріст рослини гальмується; листя стає жовто-зеленим.
Знебарвлення особливо помітне на нижніх листках.
Квіти відносно великі.
У випадку сильної нестачі вся рослина набуває жовтого кольору, і в екстремальних випадках біліє.
Плоди огірків стають короткими, товстими, блідими чи сіруватими.
Шкірка може стати колючою, плоди мають набути загостреної форми.
Фосфор - Рослини розвиваються дуже повільно і є обмеженими в рості.
Листки мають блідіший колір, ніж зазвичай, нижня поверхня листків сіро-зелена.
У випадку значної нестачі фосфору ріст зовсім не відбувається; молоді листки маленькі, тверді й темно-зелені.
На старіших листках з'являються великі водянисті плями, які потім поширюються на молоде листя.
Ці плями стають коричневими й висихають.
Весь листок зменшується, окрім черешка, який залишається набряклим ще деякий час. Зав'язування плодів обмежене.
Проблема виникає на вапняних і важких ґрунтах, де доступність фосфору до рослин обмежена.
Калій - Ріст рослин гальмується, міжвузлі короткі, листки маленькі.
Краї листків висихають, але жилки залишаються зеленими ще деякий час.
Пізніше хлороз між жилками стає більш вираженим і поширюється до центру листка - виникає некроз.
Симптоми поширюються від основи до верхівки рослини; найстаріші листки страждають найбільше.
Плоди можуть мати аномальну форму.
Дефіцит калію може виникнути на важчих ґрунтах, які зв'язують калій, на легких піщаних ґрунтах чи на торф'яних субстратах.
Кальцій - Наймолодші листки мають прозорі білі плями біля країв та між жилками.
Хлороз поступово розростається між жилками й з'являється на більшості листків; основні жилки зберігають зелений колір.
Ріст гальмується, міжвузлі короткі, особливо біля верхівки рослини.
Наймолодші листки залишаються маленькими, їхні краї порізані й закручуються вгору.
Пізніше листки починають зменшуватися від країв до центру.
Старіші листки гнуться вниз.
У випадку сильного дефіциту черешки листків ламкі, листки легко опадають.
Квітки менші, ніж зазвичай, і мають блідо-жовтий колір; плоди залишаються маленькими, зморщеними й не мають смаку.
Нестача кальцію може відбутися у ґрунтах, резерви кальцію в якому були вилужені, а також у ґрунтах з низьким рівнем pH.
Магній - Симптоми дефіциту магнію виявляються спочатку на старішому листі; відбувається також загальний хлороз, хоча жилки листків не втрачають зеленого кольору.
У випадку сильнішої нестачі, хлороз поширюється далі, зачіпає менші жилки й прогресує; лише основні жилки залишаються зеленими.
Симптоми спочатку проявляються на старішому, а потім на молодому листі, поки зрештою вся рослина не пожовтіє.
Симптоми дефіциту магнію можуть з'являтися на піщаних ґрунтах та після внесення високої дози калію. Вони також можуть з'являтися під час дуже жаркої сухої погоди.
Сірка - Ріст рослини обмежений.
Листки (особливо молоді) залишаються маленькими, вони гнуться униз, мають блідо-зелений та жовтий колір.
На відміну від нестачі азоту, пожовтіння найменш помітне на старішому листі.
Краї молодого листя помітно пошматовані.
Бор - Верхівка рослини, включно з апікальною меристемою, а також наймолодше недорозвинуте листя, скручується й відмирає; відмерла тканина має сірий відтінок.
Пагони також швидко в'януть.
Трохи старіші листки підняти догори й тверді, і, у випадках сильного дефіциту, мають плямистість між жилками.
Пагони припиняють ріст, рослина виглядає карликовою.
Нестача бору спричиняє низьку ефективність утворення зародків плодів; плоди часто деформовані й короткі.
Дефіцит бору може відбутися на піщаних ґрунтах після вапнування.
Симптоми можуть також бути викликані надмірним вапнуванням, недостатнім зрошуванням рослин, а також зависоким чи занизьким рівнем pH в ґрунті.
Залізо - Першим симптомом нестачі заліза є міжжилковий хлороз наймолодшого листя, який переходить у загальний хлороз і зрештою викликає повне знебарвлення листка.
У подальших стадіях хлороз поширюється на жилки, спочатку на менші; листки набувають кольору від лимонно-жовтого до жовтувато-білого.
Пагони припиняють ріст, на краях листків, які втратили хлорофіл, виникає некроз.
На відміну від нестачі мангану, при дефіциті заліза найбільше страждають молоді листки; симптоми поширюються з кінчика до основи листка.
Нестача заліза найчастіше трапляється на ґрунтах із високим рівнем pH чи з високим вмістом мангану.
Марганець - На найстаріших чи молодих листках з'являються жовтуваті плями між жилками.
Спочатку навіть найменші жилки залишаються зеленими, формуючи тонкий зелений узор на жовтому тлі.
Пізніше весь листок, окрім головних жилок, стає жовтим чи жовтувато-білим, і між жилками формуються опущені вниз некротичні ділянки.
Старіші листки в'януть і відмирають першими.
Пагони дуже малі; нове листя теж залишається малим.
Дефіцит мангану з'являється на ґрунтах із високим рівнем pH, а також на вапняних ґрунтах чи таких, де було проведене надмірне вапнування.
Цинк - Нестача цинку викликає карликовість рослини, скорочення міжвузлів та скручування молодих листків угору.
На листі можуть з'являтися сіро-коричневі чи коричневі плями.
Листки мають менший розмір.
На старішому листі з'являються плями між жилками; узор не такий детальний, як при нестачі заліза й марганцю
Симптоми поширюються від старішого до молодшого листя.
Симптоми нестачі цинку трапляються на лужних ґрунтах чи після підгодівлі великими дозами фосфору.
Хелатин® – для успішного вирощування рослин, отримання якісного врожаю дуже важливу роль відіграє збалансоване мінеральне живлення. Дефіцит будь-якого з елементів живлення призводить до нестачі надходження інших та порушення фізіологічних функцій рослини, що викликає затримку ростових процесів і знижує врожайність. Мікроелементи підвищують стійкість рослини до багатьох захворювань, посилюють процеси запилення, плодоутворення, засвоєння поживних речовин. Мікроелементи стимулюють активність ферментних систем в рослинному організмі. За рахунок цього збільшується врожайність, вміст вітамінів, цукру в плодах і овочах, поліпшуються декоративні властивості рослин.
Призначення: для огірків.
Ефективність: запобігає осипанню квітів, бутонів та зав’язей, засиханню листя в зеленому стані, утворенню на ньому осередків сухих плям; усуває хлороз, дрібніння молодого листя, закручення листків.