Під впливом калію підсилюється нагромадження крохмалю в бульбах картоплі, сахарози в цукровому буряку й моноцукрів у низці плодових та овочевих культур. Калій підвищує холодостійкість і зимостійкість рослин (у результаті збільшення осмотичного тиску клітинного соку), стійкість рослин до грибкових і бактеріальних хвороб. Калій підсилює синтез високомолекулярних вуглеводів (целюлози, геміцелюлози, пектинових речовин тощ), у результаті чого клітинні стінки соломи злакових культур стають більш потужними та підвищується стійкість хлібів до полягання, у льону поліпшується якість волокна.
Зовнішні ознаки калійного голодування рослин проявляються в наступному: старі листки передчасно жовтіють починаючи із країв; надалі їхні краї й верхівка здобувають буре забарвлення (іноді із червоними й іржавими цяточками), а потім краї листів відмирають і руйнуються й стають якби обпаленими, рваними на вигляд.
Вміст калію в рослинах, ґрунті та добривах прийнято виражати в перерахуванні на його оксид - К2О. Різні рослини виносять різні кількості К2О в перерахуванні на 1 т основній продукції: зернові –25-27 кг/га, зернові бобові – 16-20 кг/га, картопля – 7- 9 кг/га, буряк – 6-8 кг/га, овочеві – 4-5 кг/га, конюшина на сіно – 20-24 кг/га. Вміст калію (K2О) у різних ґрунтах коливається від 0,5 до 3% і залежить від їхнього гранулометричного складу. Більше всього утримується калію в глинистій фракції ґрунту. Тому важкі глинисті і суглинкові ґрунти більше містять калію, ніж піщані і супіщані. Дуже бідні калієм торф'янисті ґрунти (0,03-0,05%). У більшості суглинкових ґрунтів калію утримується 2-2,5%, тобто значно більше, ніж азоту і фосфору. Загальний запас K2О в орному шарі ґрунту 50-75 т на 1 га, але основна частина калію (98-99%) знаходиться в ґрунті у виді сполук, нерозчинних і малодоступних для рослин.
Хелатин® – для успішного вирощування рослин, отримання якісного врожаю дуже важливу роль відіграє збалансоване мінеральне живлення. Дефіцит будь-якого з елементів живлення призводить до нестачі надходження інших та порушення фізіологічних функцій рослини, що викликає затримку ростових процесів і знижує врожайність. Мікроелементи підвищують стійкість рослини до багатьох захворювань, посилюють процеси запилення, плодоутворення, засвоєння поживних речовин. Мікроелементи стимулюють активність ферментних систем в рослинному організмі. За рахунок цього збільшується врожайність, вміст вітамінів, цукру в плодах і овочах, поліпшуються декоративні властивості рослин.
Призначення: для всіх сільськогосподарських культур.
Ефективність: покращує налив плодів; сприяє кращому визріванню і зимостійкості бруньок та пагонів багаторічних рослин; підвищує стійкість до хвороб; стимулює розвиток кореневої системи; підвищує стійкість рослин до низьких температур та посухи; покращує якість врожаю.