Добриво Сульфат Амонію 1 кг.

Азотно-сірчане мінеральне добриво, яке містить 21% азоту в амонійній формі та 24% сірки. Розчинність у воду та гігроскопічність порівняно з селітрою аміачною нижча. При високій відносній вологості повітря до 80%, добриво не поглинає воду. Сульфат амонію – фізіологічно кисла сіль (1ц добрива нейтралізується 1,13ц СаСО3). Застосовується для основного добрива ґрунтів, які мають високий ступінь насичення основами (чорноземи, сірозем, каштану), на дерново-підзолистих ґрунтах лише після вапнування.

Переваги Сульфату амонію гранульованого

• є цінним джерелом Сірки(S) – одного з головних елементів живлення сільськогосподарських культур, як і азот, вона входить до складу білків та амінокислот. Значна частина сірки в рослинах знаходиться у вигляді солей сірчаної кислоти, тому сульфатна форма є чудовим джерелом сірчаного живлення. Сірка (S) підвищує стійкість рослин до посухи, ураження хворобами. Низький вміст сірки у ґрунтах може бути суттєвим фактором, який обмежує ефективність азотних, фосфорних та калійних добрив. Також сірка, яка входить до складу добрива, сприяє збільшенню відсотка білка та клейковини у пшениці, вмісту олії у соняшнику, сої та ріпаку.
• Містить Азот(N) в амонійній формі який добре доступний рослинам, мало рухомий і не вимивається з ґрунту, який забезпечує можливість широкого його застосування як основне добрива, особливо актуально використовувати добриво на проблемних ділянках поля, де є суттєва загроза втрати азоту(в) результаті зрошення, вимивання)
   
• Також амонійна форма Азоту(NН3) плюс Сірка(S), амоній сірчанокислий зменшує вміст радіонуклідів у рослинах у кілька разів, та перешкоджає значному накопиченню нітратів. Такі властивості сульфату гранульованого амонію дозволяють застосовувати добриво на екологічно неблагоприємних забруднених територіях.
• Сульфат амонію гранульований – фізіологічно кисла сіль, тобто підкислює ґрунт, тому особливо актуальне внесення донного добрива на ґрунтах із лужною та нейтральною реакцією.
• стійка гранула гарантує якість та простоту внесення
   
  Область застосування: на культурах вимогливих до сірки: ріпак, капуста, гречка, озима та люта пшениця, картопля, цукрові буряки, кормові культури. Також ефективне для льону, соняшника, моркви, помідорів, щавлю, петрушки, ріпи, редьки, гарбуза, кабачків, редьки, аґрусу та малини. Регулює зростання вегетативної маси, підвищує врожайність культур, збільшує життєздатність рослин. Застосовується на всіх типах ґрунтів (на кислих ґрунтах передбачається проведення попереднього вапнування), і у всіх ґрунтово-кліматичних зонах.
   
  Термін використання
   
  Озимі рослини удобрювати потрібно восени, також можливо і у вегетаційний період для підживлення. Весняне удобрення здійснювати перед посівною, а також і у вегетаційний період.

• Картопля

  Сульфат амонію прекрасно підходить для внесення під цю рослину. Він не тільки збільшує врожайність бульб, але і сприяє підвищенню рівня крохмалю.

  Картопля, добре підживлена азотом, практично не хворіє серцевинною гниллю та паршею. А ось шкідників даний тук не відлякує, тому що не є фунгіцидом, на відміну від багатьох інших азотовмісних добрив, тому при його застосуванні кущі додатково обробляють захисними засобами від колорадського жука, капустянки і дротяники.

  Ще одним великим плюсом сульфату амонію, що робить його найкращим мінеральним добривом для картоплі, є те, що він не накопичує нітрати в її бульбах. Норми внесення: 25-40 г на 1 м.кв.

  Капуста

  При застосуванні сульфату амонію для підгодівлі капусти, необхідно уважно поставитися до точного дотримання строків внесення, інакше можна спровокувати бурхливе зростання зеленої маси. В цьому випадку качани будуть маленькими, або не зав’яжуться зовсім, а кольорова капуста витягнеться. Такі явища можна спостерігати при надмірному внесенні азотних добрив на початку зав’язування капустяних качанів. Тому амонійна сіль вноситися строго під час перекопування землі перед посадкою капусти, або через тиждень після висадки розсади у відкритий грунт.

  Норма витрати: 30 м на 1 м.кв.

  Для всіх категорій пряних трав — кропу, петрушки, гірчиці садової, чебрецю, м’яти, сульфат амонію є прекрасною поживою, адже міститься в ньому азот активно впливає на зростання зеленої маси. Амонійну сіль для добрива зелені можна використовувати на всіх етапах вегетації. Особливо показана підгодівля для отримання другого врожаю зелені після зрізання, для таких культур, як петрушка, селера, любисток.

  Єдиним обмеженням щодо використання цього добрива, як і всіх інших мінеральних азотних — його застосування необхідно припинити за 14 днів до збору врожаю. Це робиться для того, щоб в зелених частинах рослин не накопичувалися нітрати. Норми внесення під зелень: 20 г на м кв., 7-10 г на рядок при рядном внесення (паралельно посадкам).

  Крім перерахованих вище рослин, сульфат амонію активно використовують для підживлення різних коренеплодів і плодів. Справа в тому, що міститься в складі цього добрива сірка активно впливає на якість плодів, роблячи їх помітно соковитіше і смачніше. Також вона допомагає вітамінам зберігатися в плодово-овочевої продукції протягом тривалого терміну зберігання, запобігає передчасному загнивання і псування овочів і фруктів.

  Включення сірки до складу добрива сульфату амонію при його розробці в вісімдесяті роки, було зроблено в якості запобіжного заходу. Вчені прогнозували дефіцит цього елемента в складі грунтового комплексу земель сільськогосподарського призначення, який повинен був стати помітним в перші десятиліття 21 століття. І це сталося. У наш час результат часто можна побачити в овочевих відділах продуктових магазинів, де на полицях лежать потворні вигнуті моркви, або покручені бульби картоплі. Якщо на вашому дачній ділянці стали виростати такі коренеплоди, то причина дуже часто криється в нестачі сірки.

  Застосовуючи сульфат амонію для удобрення землі на своїй присадибній ділянці, можна значно збільшити врожайність і якість продукції. Ціна на це добриво трохи вище, ніж на інші популярні азотні добрива — карбамід і аміачну селітру, купити які можна на 10-15% дешевше. Але, на відміну від карбаміду, амоній сірчанокислий відволожується при тривалому зберіганні, і не вибухає при перегріванні як аміачна селітра. Амонійна сіль має дуже низьку гігроскопічність, і не потребує особливих умов зберігання.